����¯�¿�½������°������³����¯�¿�½����¯�¿�½������·������º������°...

Хвороби верхніх дихальних шляхів

Вторинний як гострий, так і хронічний риніт виникає при деяких інфекційних захворюваннях (чума) і при запаленні глотки, гортані. У цих випадках запальний процес може поширитися на трахею і навіть на бронхи (розлите катаральнезапалення верхніх дихальних шляхів).

Клінічна картина . Гострий риніт характеризується спочатку частим чханням – собака тре ніс про передні кінцівки, облизується; потім з’являється витікання з носа спочатку серозне, пізніше воно стає слизовим і, нарешті, слізістогнойного. Носове витікання, висихаючи на крилах носа, утворить скоринки.

При рясному носовому закінчення дихання стає утрудненим, з шумом сопіння. При повній закупорці носових отворів виділеннями і прісихапіі кірочок на крилах носа собака починає дихати через рот. Загальний стан собаки зазвичай не змінюється. Апетит збережений.

Діагноз на риніт ставиться на підставі даних анамнезу та клінічного дослідження тварини. Діагносціровать риніт взагалі не становить великих труднощів. Але важливо встановити – чи маємо ми справу з гострим або хронічним ринітом, первинним або вторинним. Від цього надалі залежатимуть всі лікувальні заходи. Первинний риніт швидко проходить і без лікування, вторинні риніти вимагають вже значно більшої уваги до пацієнта, так як необхідно лікувати і основне захворювання; чим скоріше буде усунуто основне захворювання, тим швидше вилікуємо риніт. Що ж до хронічних ринітів, то тут в проведенні лікувальних заходів доводиться застосовувати велику завзятість і наполегливість.

 

Лікування гострого первинного риніту вельми нескладно. При рясному закінчення слід очищати ніздрі і видаляти присохлі скоринки кілька разів на день. Носові порожнини треба змащувати кілька разів на день ліками по прописи: борної кислоти 2,0, гліцерину 50,0; або вводити по 2-5 крапель 2-3 рази на день у кожну ніздрю ліки, що складається з хлористоводневої кокаїну 0,15, борної кислоти 0,4, розчину хлористоводневої адреналіну 1: 1000-25 крапель, води дистильованої 15,0 (зберігати в темному посуді).

При хронічному риніті лікування те ж саме. При наявності фабрінозних накладень носові порожнини промивають розчинами лугів. Час від часу вводять в носові порожнини по кілька крапель 1-2% ментолового масла. Для підвищення захисних сил організму рекомендується загальне ультрафіолетове опромінення.

Причиною первинного гострого ларингіту є спільна застуда, що виникає навесні або восени (особливо у мисливських собак), напування холодною водою розпаленілої собаки, вдихання отруйних газів, тривалий злісний гавкіт, особливо на морозі, вдихання гарячих парів або повітря (при пожежах), вдихання дуже запорошеного повітря при роботі і т. д.

Хронічний ларингіт виникає при тривалому або часто повторювані дії причин, що викликають гострий первинний ларингіт. Хронічний перебіг ларингіту спостерігається у слабких, виснажених і старих тварин, у яких реактивність організму різко знижена і запалення протікає мляво.

Клінічна картина . Клінічний прояв гострого ларингіту виражається наступними ознаками: спочатку відзначається сухий, різкий, уривчастий, болючий канюль. Найбільш різко напади кашлю проявляються при швидкій зміні температури навколишнього повітря (висновок собаки з теплої кімнати на вулицю). Чутливість гортані при пальпації підвищена (прояв болю і кашлю). У деяких собак відзначається підвищення загальної температури тіла, зниження апетиту. Надалі кашель стає вологим, менш різким і болючим з відділенням мокротиння. Іноді на грунті різкого роздратування слизової оболонки гортані (холодне повітря, дим тощо) спостерігаються напади кашлю, що супроводжуються блювотою.

  Бутовська Ветеринарна Лікарня, Статті, Заворот шлунка у собак

Клінічна картина хронічного ларингіту проявляється наявністю сильного кашлю, частіше нападами, які виникають або без всяких видимих ??причин, або під впливом холоду, або при хвилюванні тварини. Кашель зазвичай сухий або вологий, в нічний час досить частий. Кашель може бути викликаний легким натисканням на область гортані. Ознаки хворобливості при цьому можуть бути відсутні або слабо виражені. Іноді відзначається наявність слизового або слизово-кровянистого закінчення з носових отворів. Голос часто хрипкий. Загальний стан, температура тіла і апетит без відхилень від норми.

Перебіг первинного гострого ларингіту при усуненні причин захворювання доброякісне і закінчується протягом півтора-двох тижнів. При відсутності лікування і триваючому впливі причин, що викликали дане захворювання, воно може перейти в хронічну форму. Клінічна картина вторинного гострого ларингіту залежить від основного захворювання.

Необхідно вказати, що ларингіт взагалі може давати рецидиви, тому після одужання потрібно тримати тварину деякий час під особливим наглядом і оберігати від повторного захворювання шляхом відповідних умов утримання.

Діагноз на ларингіт ставиться на підставі наявності кашлю, підвищеної чутливості області гортані з урахуванням відсутності ознак захворювання легенів і трахеї. Поряд з цим необхідно шляхом рентгенологічного дослідження виключити наявність сторонніх тіл або пухлини в області глотки і гортані.

  Вітаміни для собак: чи варто боятись авітамінозу? - Дресирування і виховання собак

Лікування гострого ларингіту. Собаку необхідно захищати від холоду і від причин, що викликають збудження. На область глотки і гортані застосовують тепловлажние укутування або зігріваючі компреси і містять собаку в теплому приміщенні. Прогрівання області гортані лампою Мініна або малим СОЛЛЮКС з наступним теплим закутуванням.

Крім того, при хворобливому частому кашлі собаці прописують для зниження чутливості слизової оболонки гортані: кодеїн фосфорнокислий 0,15, соди двовуглекислої 3,0 на 150,0 кип’яченої води і дають через 4 години але десертній або столовій ложці. Для цієї ж мети призначають ліки по прописи: морфію хлористоводневої 0,1, води гіркого мигдалю 15,0 – по 10-15 крапель на шматок цукру 3-4 рази на день. У цій прописи морфій можна замінити кодеїном 0,15, діонін 0,15 або героїном 0,1. При кашлі як заспокійливий можна рекомендувати і порошки за прописом: кодеїну фосфорнокислого 0,025 н цукру 0,3. По одному порошку 3 рази на день протягом двох днів.

При хронічному ларингіті призначають ті ж лікувальні засоби, що і при гострому. Крім цього, застосовують ішраларінгеалише ін’єкції 0,1-0,3% розчину азотнокислого срібла в дозі 5 мл або луголевскій розчин в тій же дозі, призначають загальне УФ-облучепіе, УВЧ-терапію.