Аналіз калу. Копрограма, Медична енциклопедія

Аналіз калу. Копрограма

Аналіз калу або копрограма – це один з методів аналізу функції органів травного тракту. Дозволяє виявити ряд захворювань шлунка, кишечника, підшлункової залози, жовчного міхура і печінки. Копрограма визначає якісний склад маси калу, що дозволяє дати визначення про стан процесів травлення в організмі. Крім того, аналіз калу вельми корисний для виявлення паразитарних захворювань – гельмінтоз, лямбліоз та ін

Кал – це остаточний продукт перетравлення їжі організмом. Кал формується в процесах проходження прийнятої їжі через весь травну систему і сто дозволяє йому містити інформацію про роботу всіх, без винятку, органів травлення. Кал за нормою містить велику кількість бактерій (більше 66% маси калу), найдрібніші не перетравлені залишки з’їденої їжі, слиз, а також деякі пігменти, що додають йому характерний колір і деяка кількість клітин, що вистилають стінки кишечника.

При захворюваннях органів травного тракту, в аналізі калу, виявляються відхилення від нормальних, що вказує на розлад одного з етапів травлення. За допомогою копрограми лікар діагностує деякі захворювання шлунка, кишечника, підшлункової залози, печінки, жовчного міхура (див. нижче).

Для отримання правильних результатів копрограми, важливо дотримати всі правила збору калу. Перед збором калу для аналізу за два-три дні рекомендується використовувати наступну дієту: не рекомендується вживати рибні та м’ясні продукти, овочі, помідори, буряк, а також приймати будь-які препарати. Рекомендується вживати в їжу пюре з овочів, наприклад картопляне, невелику кількість фруктів, каші та молочні продукти.

Перед збором калу слід ретельно вимити область промежини. Жінкам рекомендується утриматися проводити збір і аналіз калу під час менструації. Якщо вам недавно вироблялося рентгенологія травної системи за допомогою сульфату барію, а також клізма або процедури колоноскопії (дослідження товстого кишки), то збір калу рекомендовано проводити не раніше, ніж через два дні після цих процедур.

Кал, для дослідження, повинен виходити при мимовільної дефекації (не рекомендується використовувати проносні засоби, що прискорюють процес дефекації, так як це може вплинути на склад, а отже і на аналіз калу). У зразку калу не повинні бути присутніми домішки сечі або менструальних виділень. Збір калу для аналізу проводять шпателем в пластиковий стерильний контейнер. Заповнювати контейнер треба приблизно на 30% (для аналізу потрібно не більше 1 чайної ложки калу). Матеріал для аналізу необхідно в день відбору.

Далі кал вивчають спеціальними методами, що дозволяють виявити приховану кров, білки, а також пігменти, що додають калу характерний колір і вказують на роботу печінки і жовчного міхура (білірубін і стеркобілін). У нормі проба на стеркобілін повинна бути позитивною, аналіз на приховану кров, білірубін і білки негативними.

Потім кал досліджуються допомогою мікроскопа, при цьому в калі не повинно бути виявлено багато непереварених м’язових волокон, сполучної тканини, жирових включень, крохмалю, слизу, а також складових крові – лейкоцитів, еритроцитів. У калі здорової людини відсутні дріжджові гриби, яйця глист та інших паразитів і найпростіші (амеби, лямблії та ін)

Жовчнокам’яна хвороба – це захворювання жовчного міхура, при якому в ньому утворюються камені, що порушують відтік жовчі. При порушеннях відтоку жовчі розвивається механічна жовтяниця. Кал при такому захворюванні втрачає забарвлення і набуває білуватий колір, так як не містить пігменту – стеркобилина, що додає калу колір коричневих тонів. Появі знебарвленого калу при механічної жовтяниці, зазвичай передує печінкова колька – раптовий гострий біль у правому підребер’ї, що віддає в праву руку. Іншим симптомом жовчнокам’яної хвороби є: періодичний дискомфорт в області правого підребер’я, нудота і відрижка гіркотою, підвищення температури до 37 ° С та ін

Виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, що ускладнилася кровотечею. У деяких випадках, при виразці шлунка або дванадцятипалої кишки відбувається розрив кровоносної судини і розвивається кровотеча. Кал в таких випадках чорного кольору, має дегтеобразного консистенцію і називається меленою. Поява мелени у хворих з виразковою хворобою, зазвичай, супроводжується зменшенням болів в надчеревній ділянці, однак це не вказує на поліпшення стану. Кровотеча при виразці є дуже небезпечним ускладненням і вимагає швидкої медичної допомоги.

Хронічний панкреатит характеризується виробленням соку підшлункової залози в недостатній кількості. Недостатньо переварена їжа в кишковому тракті сприяє збільшенню числа гнильних бактерій, що виділяють речовини з неприємним запахом. Кал при хронічному панкреатиті має різкий гнильний запах і містить багато видимих ??залишків неперетравленої їжі.

Дисбактеріоз – це зміна співвідношення нормальної і патологічної мікрофлори кишкового тракту. При дисбактеріозі порушуються всі травлення, кал стає кашоподібним і має різкий неприємний запах, з фрагментами неперетравленої їжі, з великим числом лейкоцитів. Діагноз дисбактеріозу можна уточнити спеціальним бактеріологічними аналіз калу.

У дітей до 1 року, які отримують тверду їжу допустимо підвищений вміст в калі м’язових волокон, вуглеводів і жирів. По мірі росту дитини процес травлення вдосконалюється, і їжа засвоюватися повністю. Особливості аналізу та складу калу у дітей описані в статті Особливості калу у дітей залежно від віку та харчування

Хронічний атрофічний гастрит – це хвороба, при якому шлунок не здатний виробляти кислий шлунковий сік у необхідному обсязі. При нестачі шлункового соку білки не піддаються первісним розщепленню, що ускладнює перетравлення їх в кишечнику. Порушення при перетравлюванні білків призводить до виділення білків разом з калом. Іншими симптомами атрофічного гастриту є: важкість у животі після прийому їжі, відрижка з сірководневим запахом, нестійкі випорожнення (діарея змінюється запором).

Хронічний панкреатит – захворювання, що характеризуються недостатнім виділенням соку підшлункової залози, що сприяє поганому розщепленню білків їжі. Недолік цих речовин призводить до неповного засвоєнню білків їжі і виведенню їх разом з каловими масами.

Прихована кров – це сліди крові, яке потрапляють в кал, але не можуть бути виявлені неозброєним оком. Для отримання достовірних результатів аналізу на приховану кров перед відбором калу не рекомендується вживати м’ясо, а також чистити зуби, так як невеликі поранення ясен під час чищення зубів можуть бути причиною хибнопозитивних результатів аналізу.

Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, ускладнені кровотечею. Кровотеча рої цих захворюваннях не завжди приводить в утворенню чорного, дегтеобразного стільця (див. вище мелена). При малих кровотечах кров виявляється тільки за допомогою спеціальних методів аналізу – дослідженні калу на приховану кров, або проба Грегерсона.

Полипоз шлунка або кишечника – це захворювання, при якому слизова оболонка надмірно розростається, утворюючи поліпи. При проходженні їжі через відповідний відділ травного тракту, поліпи пошкоджуються, що викликає малі кровотечі, які визначаються за допомогою аналізу калу на сліди крові.

Реакція на стеркобілін і Стеркобіліноген – барвники жовчі, що додають калу характерний коричневий колір. У нормі в калі міститься стеркобілін і Стеркобіліноген в достатній кількості. Жовчнокам’яна хвороба і гепатити є причиною зниженого надходження жовчі в кишечник. Недолік жовчі призводить до зменшення вмісту в калі стеркобилина і проявляється знебарвлення калу.

Реакція калу на білірубін в нормі негативна. Білірубін – це пігмент жовчі, який, завдяки мікрофлорі кишечника, перетворюється на Стеркобіліноген і стеркобілін. Присутність в калі білірубіну в нормі зустрічається у дітей в перші місяці життя.

Гострі гастроентерити – харчові отруєння, характеризуються підвищеною швидкістю проходження прийнятої їжі через травну систему. При прискореному проходженні їжі білірубін жовчі не встигає модифікуватися стеркобілін в кишечнику і з’являється в калі.

Слиз – це безбарвне желеподібна речовина, що виділяється кишечником з метою кращого ковзання їжі. У нормі слиз, що виділяється кишечником, рівномірно змішується з калом і тому не виявляється неозброєним оком. Наявність у калі слизу, як правило, вказує на підвищену її продукцію, що зустрічається при запальних захворюваннях товстого кишечника (коліти), синдромі роздратованого кишечника (СРК) та ін Якщо причиною появи слизу в калі є інфекційне захворювання кишечника (дизентерія, сальмонельоз та ін .), то, як правило, є болі в животі і діарея.

Хронічному атрофічному гастриті – зниження кислотності шлункового соку. Відбувається при зменшенні виділення соляної кислоти шлунком, при цьому елементи м’ясної їжі не піддаються первісній обробці, що знижує якість перетравлення і засвоєння в нижележащих відділах травного тракту.

Хронічному панкреатиті – захворювання підшлункової залози, яке характеризується зниженим утворенням травних соків. Сік підшлункової залози містить ферменти, що розщеплюють м’ясну їжу. Недолік цих ферментів веде до виділення м’язових волокон з калом.

Наявність жиру в калі носить назву стеаторея і вказує на недостатність підшлункової залози. Підшлункова залоза виробляє спеціальний фермент – ліпазу, яка розщеплює жири в тонкому кишечнику. Недолік ліпази підшлункової залози при хронічному панкреатиті є найчастішою причиною розвитку стеатореї.

Присутність в калі крохмалю називають амілорея. Амілорея дуже характерна для хронічного панкреатиту, а також для деяких інших захворювань тонкого кишечника (наприклад, синдрому мальабсорбції – порушення всмоктування поживних речовин в тонкій кишці).

Вивчення калу на яйця глистів є найважливішим етапом аналізу калу. Підготовка до аналізу калу на яйця глистів нічим не відрізняється від підготовки до спільного аналізу. У нормі результат аналізу негативний – то є яйця, цисти і личинки глистів в калі не визначені. При позитивному аналізі калу на яйця глист вказують, який саме вид гельмінта виявлений.

Аналіз калу на лямблії дозволяє виявити наявність паразитарного захворювання – лямбліозу. Лямблії – це найпростіші організми, що паразитують у кишечнику. При аналізі калу, зазвичай, вдається виявити форми цього паразита (цисти). Симптомами лямбліозу є: напади болю в животі, діарея, водянистий стілець. Уточнення діагнозу проводять за допомогою спеціального аналізу крові, що дозволяє визначити наявність у крові хворого антитіл проти лямблій.

Також:

• Дріжджовий грибок у калі дитини виявили
• не травиться їжа різкий запах калу