Кишкова непрохідність у собак – Хвороби собак....
Хвороби собак. Як лікувати собаку > Кишкова непрохідність у собак
Кишкова непрохідність – захворювання, пов’язане з частковим або повним порушенням процесу просування їжі по травному тракту. Розрізняють повну і часткову непрохідність, за течією – гостру і хронічну, за механізмом – динамічну і механічну. За рівнем непрохідності тонко кишкова непрохідність, товсто кишкова непрохідність, висока кишкова непрохідність і низька кишкова непрохідність. Без своєчасного і грамотного лікування всі тварини з кишковою непрохідністю гинуть від наростаючої інтоксикації і зневоднення.
Механічна непрохідність зустрічається частіше і, як правило, вимагає хірургічного втручання. У 70-80% випадків вона обумовлена ??обструкцією тонкої кишки, в 20-30% – товстої. Механічна непрохідність може бути странгуляційної (здавлювання кишки і ділянки брижі ззовні з місцевим порушенням кровообігу, різні види утиску) і обтурационной (обтурація кишки стороннім тілом, харчовими масами, жовчними і каловими каменями, клубком аскарид; звуження кишки запальним інфільтратом або пухлиною ззовні). Кишкова інвагінація одночасно є обтурационной і странгуляційної непрохідністю.
Діагноз лікарями ветеринарного центру ставиться на підставі анамнезу (тих даних, що власник надасть лікаря, особливо можливість випадкового споживання твариною неїстівних предметів), огляду, рентгенографії органів черевної порожнини. До того ж існують різні допоміжні методи дослідження для діагностики кишкової непрохідності (наприклад: контрастна рентгенографія, узі діагностика).
Але в теж час діагностика кишкової непрохідності є однією з найскладніших! Треба сказати, що однозначно діагноз можна поставити тільки при пальпаторном виявленні стороннього предмета. Це часто складно або неможливо. Деякі сторонні тіла м’які або дрібні. Буває, тварина напружує черевну стінку, що робить неможливим пальпацію. Рентгенівські знімки далеко не завжди дозволяють точно визначити наявність або відсутність кишкової непрохідності – м’які і синтетичні матеріали найчастіше прозорі для рентгенівських променів, а, значить, невиразні на знімку. При рентгено-контрастному дослідженні з сульфатом барію контраст може проходити через ШКТ без затримок, якщо стороннє тіло не цілком закриває просвіт кишечника. Дані УЗД дозволяють досить точно діагностувати тільки деякі захворювання ШКТ – наприклад, інвагінації. У сумнівних випадках якщо є підозра на кишкову непрохідність, але довести її за допомогою вище перерахованих методів не вдається, доводиться виконувати діагностичну лапаротомію. Це дозволяє, як підтвердити факт непрохідності і в подальшому провести необхідне хірургічне лікування, так і у випадку динамічної непрохідності виконати лікувальну мезентеріальних блокаду.
Лікування динамічної непрохідності, як правило, консервативне, і полягає в антибіотикотерапії, підтримці водно-електролітного балансу і введенні препаратів стимулюючих перистальтику. Механічна ж навпаки потребує хірургічного лікування. Після подібних операцій тварина потребує інфузійної терапії в перебігу декількох днів, т.к прийом їжі відразу після операції буває неможливий.
Як правило, вчасно діагностована кишкова непрохідність легко піддається лікуванню, в теж час запущені випадки кишкової непрохідності закінчуються летально внаслідок перфорації кишечника, розвитку перитоніту, обезводнення і електролітних порушень.
Це цікаво:
Що ви думаєте?
Пошук по сайту v
Собака в добрі руки v
Це цікаво v
Також:
- кишкова непрохідність в щенят симптоми