����¯�¿�½������°������³����¯�¿�½����¯�¿�½������·������º������°...

Умурзаков Камолжан Жураевіч. Зміни морфологічних і морфометричних параметрів хвостатого і чечевицеподібних ядер головного мозку після ампутації кінцівки (експериментальне дослідження): дисертація … кандидата медичних наук: 14.00.02 / Умурзаков Камолжан Жураевіч;[Місце захисту: ГОУВПО “Башкирська державний медичний університет”]. – Уфа, 2007. – 163 с.: іл.

Актуальність проблеми. Однією з провідних проблем сучасної ній-роморфологіі є з’ясування закономірностей структурно-функціональної організації центральної нервової системи, його інтегратів-ної діяльності та реалізації пластичних можливостей при впливі на нього факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. (Гренадеров Ю.У, 1994; Сергєєва Е.Д, 1995; Рагіна КС. з співавт., 2001, 2002; Косімходжаев М.І. з співавт., 2003; Содікова У. з співавт. , 2004; A.Loo et all, 1995; T.Tandrup et all, 2000).

В останні роки багато вчених вказують на важливу роль кори і підкіркових ядер мозку в відновлювальної та компенсаторної функції при порушенні рухового апарату (Туригіна В.В, 1990; Горбачовська А.І, 1996; Турина О.Ю з співавт., 1998 ; Бурак Г.Г. зі співавт, 2000; Лютикова Т.М. з співавт, 2002; Bursch W. et all, 1992; Groves M.et all., 1997). Однак, морфологічні основи цих процесів залишаються мало вивченими.

Зростає інтерес до досліджень не тільки його кори, а й екстрапі-рамідних центрів головного мозку: хвостатого і чечевицеподібних ядер, червоного ядра середнього мозку, ядер нижньої оливи довгастого мозку, клітин Пуркіньє і зубчастого ядра мозочка (Олешко Н.І, 1985 ; Н.Н.Боголепов, 1992; Радаєв А.А, 1998; Swett J. et all, 1995; Zhou X. et all., 1999).

  Пудель карликовий, Породи собак з фото

Н.Н.Філатов і співавт. (1978) вказують на зростання дорожньо-транспортного травматизму, який призводить до збільшення інвалідизації після травми, зокрема, після ампутації кінцівки. Рухові порушення екстрапірамідного характеру, корково-підкіркової генезу представляють важливу медико-соціальну проблему. Це пов’язано зі значним збільшенням числа хворих з розладами рухів при ураженнях структур півкуль великого мозку, що відносяться до вищих відділам екстрапірамідної системи (Харлампович СІ. Із співавт. 1985; Sweis et al 1991; Г.Г. Карпель з співавт., 1992; М. Л. Орлова, 1995; Ф.Х. Нізамов 1996).

1986; Гурвич А.М., 1991, 1992). Всі дослідження морфології нервової системи при різних травмах свідчать про те, що зазначені ушкодження, іноді вельми значні, можуть закінчуватися загибеллю відповідних нейронів (Боголєпов М.М., 1979; Пушкар 1980; Семченко В.В., 1985).

Дистрофічні зміни і загибель нейронів спостерігаються як при розвитку патологічних процесів у нервовій тканині (Третин А.Г. з співавт., 1977; Mumenthaler М., Sohliack Н., 1982), так і при експериментах на тваринах, зокрема, при ампутації кінцівок (Струков А.І. з співавт., 1960; ГаніевБГ., 1971; С.К Лапін, 1968,1985; Зяблов В.І. з співавт., 1986).

В даний час, за даними ряду авторів (Філатова В.І., 1972; Апчасаров Е.А., 1979; Путаліс Р.А., 1982), частота ампутацій кінцівок при облітеруючих ендартеріїтів, атеросклерозі судин, травмах і емболії судин кінцівок становить від 19,4% до 68% випадків. Це супроводжується змінами в центральній нервовій системі, особливо в її підкоркових центрах, які розглядаються як одне з головних ланок у розвитку посттравматичної патології. Останнє визначає актуальність цього дослідження.

  Розділ про собак - Хвороби собак - Хвороби статевої сфери самок собак

Виявлено гетерохронность перетворень в Хя і чя: більш ранні зміни кількості нейронів у Хя (максимальне значення яких – з 10 до 21-х діб) порівняно з чя (найбільші їхні зміни – з 15-х до 60 діб), а також велика тривалість цих змін після АПЗКС (6-12 місяців).

У роботі вперше представлені дані про неоднаковою інтенсивності перетворень нервових клітин, що мають різні якісні характеристики: зміни лінійних і об’ємних параметрів нейронів, що виявляють ознаки компенсаторних змін, проходять три послідовні стадії-зростання, найбільшого вираження і поступового зниження; у нейронів з деформованим або зі зморщеним ядром і з тотальним хроматоліз періоди зростання розмірів чергуються з такими їх зменшення, що є показником їх морфофункціональної нестійкості.

Також у роботі представлено доказ більшої тривалості змін нейронів чя, ніж Хя. Встановлено супутні змінам нейронів морфологічні перетворення інтрануклеарних судин чя і чя після АПЗКС, що свідчать про застій крові і підвищенні проникності їх стінок.

  Укушені рани у кішок і собак.

Теоретична і практична цінність роботи. Дані про структурні зміни в Хя і чя представляють інтерес для подальших досліджень морфології рухових центрів головного мозку в нормі та їх функціональних потенцій. Результати можуть бути досліджені в травматології та нев-

Дані про компенсаторних і деструктивних змінах в нервових клітинах і судинних змінах Хя і чя мозку після АПЗКС дозволять прояснити механізм відповідної реакції центральної нервової системи на великі травматичні ушкодження і розробити цілеспрямовано методи їх корекції та реабілітації хворих.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені на міжнародній науково-практичній конференції на честь десятиліття ювілею Південного відділення Національної академії наук Киргизької Республіки, (Ош, 2003), на V загальноукраїнському з’їзді анатомів, гістологів, ембріологів (Казань, 2004), на конференції «IV Бабухінскіе читання» (Орел, 2005), на засіданні наукової проблемної комісії з «Морфології» Андижанського державного медичного університету (Андижан, 2005).

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 162 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалу і методів дослідження, глави власних досліджень, обговорення отриманих даних і висновків. Покажчик літератури містить відомості про 152 джерелах (у тому числі іноземних – 30). Ілюстрації представлені 77 малюнками: Мікрофотографії, діаграмами. Цифровий матеріал згруповано в 22 таблицях.