����¯�¿�½������°������³����¯�¿�½����¯�¿�½������·������º������°...

Каталог

Собаки

Болі в суглобах і хребті

При захворюваннях, неясно або неточно вивченого походження у собак на-блюдаются ознаки ураження опорно-рухового апарату. Ці ознаки мають місце також при хронічних і системних бо-корисно,которие.сопровождаются запаленнями сус-тавов. Як би поволі з’являються болі, скутий-ність і невелика, ледь помітна припухлість пора-дені суглобів. Скутість у суглобах більш ви-ражена вранці або після довгого лежання протягом дня. Собака насилу піднімається, поскулює, ко-кінцівках як би затерплі, здерев’янілі, при ходьбі помітно накульгує. При пальпації – виражений-ная больова реакція, собака смикається, здригається, скиглить, прагне вкусити. При спробі відведення передньої або задньої кінцівки, на яку хрому-ет тварина, відповідна реакція, іноді собака виє від болю, намагається вирватися. Перешкоду руху, можливо, відображає розтягнення рідиною воспа-ленній суглобової капсули. У міру відновлення нормального функціонування суглоба збільшуючи-ється відтік рідини з запаленого суглоба, і скутість проходить. Тривалість і виражений-ність скутості вранці і після відпочинку відображають ступінь місцевого запалення.

У деяких собак буває помітна невелика при-пухлість в області суглобів, найчастіше плеснових, заплюсневого, пальцевих, п’ясткових, зап’ястних, лікті-вих і колінних. Особливо помітний буває набряк колін-ного і ліктьового суглобів у вигляді кулястого, підло-ненного рідиною освіти. Тварина, звичайно, відчуває біль, досить сильну, страждає при по-щення навантаженнях, поскулює при вставанні, з-трансформаційних змін положення, може постановити вночі. У та-ких собак добре помітна атрофія м’язів, розта-дені в області уражених суглобів. Від кульгавості і деформації суглобів вдається позбутися, але мож-но лікуванням досягти набагато більш повільного прогресування захворювання. Найпоширеніша помилка полягає в прийомі розтину цієї порожнини і видалення рідини, тому що рідина швидко про-разуется знову в набагато більшому обсязі. ‘Капсула цього скупчення робиться твердою, суглоб нестерпно болючим і гарячим, з’являються ознаки гостро-го запалення суглоба поряд з ознаками загальної ін-токсикації організму.

‘Іноді собака може тривалий час хро-Матина якусь одну лапу, найчастіше передню. Ле-чення нестероїдними протизапальними пре-Параті купірує на якийсь час подібний сім-птом, але потім все поновлюється, при цьому в пато-логічний процес залучаються і інші суглоби. При відсутності лікування суглобова патологія продовжуе прогресувати протягом декількох місяців. У цьому випадку на рентгенівських знімках виявляються зміни у вигляді звуження суглобової щілини і дістро-фических змін суглобових поверхонь.

Дослідити хвору кінцівку клінічно треба в кількох напрямках, тобто пальпація, відведення, обертання і т. п. Коли у собаки відбувається атрофія м’язової тканини на ураженій кінцівці (вона як би всихає), то мова може йти про порушення трофі- ; ки (живлення) ураженої кінцівки. Подібні з-трансформаційних змін бувають у собак при ураженні нервової сис-теми, при скритно протікають інфекційних бо-корисно, і чуми зокрема. Щоб встановити діагноз собаці при патології кінцівок і хребта, необхідні рентгенівські знімки уражених суста-вів. При будь-яких порушеннях ходи і болезненнос-ти в суглобах насамперед необхідно виключити вірусні інфекції і чуму собак зокрема.

 

Своєчасна постановка діагнозу при чумі со-бак утруднена через відсутність постійних характер-них симптомів. Клініку і перебіг, вельми схожі на чуму, можна спостерігати при багатьох інших інфек-ційних захворюваннях собак. Провідними симптомами при підозрі на чуму собак є:

Проблеми з діагностикою мають місце у круп-них порід собак, з пухкою конституцією, важких, перегодованих, ‘зокрема у сенбернарів і рот-Вейлера. До того ж ці дві породи мають вроджений-ную схильність до дистрофічних змінам в суглобах, яку можна виключити при рентгенографічних досліджень. На знімку ні з чим не сплутаєш дисплазію кульшових суглобів і коллагенозний зміни. До того ж подібна па-тология має тенденцію проявлятися починаючи з 6-місячного віку, рідко раніше, хіба що в слу-чаях похибок годівлі (перегодовування вітамінами, мінеральними добавками, надмірне збільшення ваги). До 12-місячного віку форми-руется добре видима деформація постава кінцівок, ходи і бігу, особливо бігу, коли зад тварин переміщуються стрибками. Утрудняє ді-агностику застосування гормональних препаратів, клінічна картина при їх застосуванні як би «змазується», і, крім того, лікарські засоби, що застосовуються для лікування патології суглобів, після застосування гормонів слабо діють або взагалі стають неефективними.

Іноді при появі кульгавості власники ПОЧИНАЙ нают підозрювати рахіт і починають посилено кор-мить цуценя добавками і вітаміном О. Але рахіт клі-нічної проявляється не кульгавістю, а деформацією ко-кінцівок і уплощением грудної клітини. Зміни кісток відбуваються в усьому скелеті. У місці переходу кісткової тканини ребра в хрящову, внаслідок посилений-ного розростання остеоїдної тканини утворюються потовщення. Ці потовщення найбільш виражені, починаючи від 5-го ребра, і називаються «реберні чотки». Це один з найбільш характерних ознак рахіту – поява реберних чоток. У хромающего цуценя ве-роятно припустити запальне ураження су-ставов, ніж рахіт. Причина запалення може бути різною, вірусна інфекція – одна з них, тому треба спочатку виключити її, а потім вже проводити подальші дослідження. Слабкості зв’язок НЕ суще-няє в природі: якщо зв’язки слабкі, то ходити не-можливо. Проблеми зі зв’язками з’являються, коли в анамнезі мала місце первинна травма зв’язок. Ве-роятно припустити порушення розвитку тазобед-ренних суглобів, звідси і деформація ходи, бо-лезненность при русі.

  Привчання щенят до туалету. Йорк, тієї, тер'єр, шпіц, болонка, ши тцу, чихуахуа, спанієль, мопс, чубата

Дисплазія – це порушення розвитку суглоба, у разі дисплазії кульшового суглоба – зраді-ня форми головки стегнової кістки, сплощення вер-тлюжной западини, порушення суміщення головки і западини, наявність підвивиха одного суглоба. Пост-травматичні зміни також можуть мати вил дисплазії, тобто порушення розвитку кульшового суглоба, зміни суглобових поверхонь та інших дистрофічних змін в суглобі. Запальні процеси в травмованому суглобі обуславлі-вають запальні зміни: ущільнення і від-Верденом кісткової тканини, зміни обсягу суглоб-них поверхонь, форми кісток, патологічне розростання хряща і т. п. Якщо така дифференциа-ція важлива щодо родоводу собаки, то треба провести аналіз родоводів її предків.

У разі поразки якогось одного суглоба, частіше ліктьового, плюсневого та колінного, ставиться діагноз бурсит. Бурсит – це запалення синовіальної сумки суглоба в результаті механічного подразнення, трав-ми, інфекції або інвазії: При нез’ясованої причи-не треба бути дуже обережними з такими лікувальними процедурами, як пункція синовіальної сумки, дре-наж її вмісту і введення в порожнину глкжокорті- КОІД. Нерідко згодом, після проведення про-цедури, хвороба починає прогресувати, відвели-чивается набряк суглоба, посилюється кульгавість, може з’явитися таке ж поразка та інших суставое. Хро-нічних форма переходить в гостру. Видаляти синові-ально сумку також небажано, вона все-таки несе певні функції, і затребувана в суглобі. Якщо немає гострої болю і деформації ходи, то спо-чатку слід якийсь час просто спостерігати за со-бакой. Якщо набряк не зменшується, то можна Спробуй-вати зробити коротку новокаіповую блокаду з пені-циллином навколо суглоба, поєднувати блокаду з введени-ем бициллина-5, 1,500 млн од. в м’яз 1 раз на тиждень. Блокади повторюють раз на тиждень, всього 3-4 рази. Якщо ситуація не зміниться, а хворобливих проявів не буде, то краще не чіпати запалену бурсу. Найбезпечніше в такій ситуації – це застосовувати інолт-ру, основу її становить хондроітінсульфат, без-ве з’єднання. У крайньому випадку, можна додати в терапію нестероїдні протизапальні середовищ-ства (ібупрофен, волипарен і т. п.). Введення Кена-га, гідрокортизону і інших гормональних препаратів може на перших порах створити враження, що насту-пило поліпшення, потім все повертається <на круги своя », і хвороба переходить на новий етап, втягують-ся інші суглоби, а суглоб, уражений спочатку, може стати взагалі нефункціональним.

Запальні зміни хребців, а також дегенеративні процеси в міжхребцевих дисках спостерігаються в основному у старих собак, найчастіше у такс і бульдогів, у яких відносно довга і рухома спина і короткі кінцівки; при цьому допускається надмірне згинання хребетного стовпа. При здавлюванні і розтягуванні хрящових міжхребцевих дисків, коли ці рухи посто-тійно і різноманітне повторюються, при сильних СГІ баніях хребта, в міжхребцевих дисках відбувається розростання та освіта гіаліна в їх волокнисто-хрящової частини. Разом з розростанням зміненої тканини відбувається погіршення харчування хряща, і розрослася тканина розм’якшується. М’яка частина хряща може вибухати на зовнішню сторону хребта або в хребетний канал. Переродження ня міжхребцевих дисків зовні довго себе не проявляє, поки воно поступово не викличе здавлений-вання спинного мозку з ознаками паралічу. При захворюваннях хребта одним з дієвих терапевтичних прийомів є спокій. Щоб застосовувати масаж і якийсь мінімум тренувань треба мати поняття про ураженій ділянці хребта, для чого знову ж потрібно знімок. Одна і дієвих заходів профілактики рецидиву вболіваємо хребта – дотримання правила: чи не перенапружувати собаку і не переохолоджувати. Привертають до появи дистрофічних змін в міжхребцевих дисках підвищені навантаження, що передаються від задніх кінцівок, головним чином, при бігання вгору і вниз по сходах, при бігу зі стрибками, при стрибках.

  Вагітність і пологи у собак і кішок - особливості догляду та утримання -

Чи не доводилося зустрічати опис радикуліту собак, так як вони не відносяться до прямоходящим ссавцям. Запалення корінців спинномозкових нервів з порушенням чутливості по корінцевого типу може бути у людей через постійного дав-лення верхніх відділів хребта. У собак подібне проблематично, так як вони ходять на подружжя-провина ногах. Найімовірніше припустити діскоспон-діліт – запалення тіла хребця і міжхребцевих-го простору.

Спинномозкова рідина змінюється при воспа-леніі, наприклад оболонок спинного мозку або кореш-ков. Зміна спинномозкової рідини можна ді-агностіровать методом пункції, а не на знімку. Не існує ізольованого запалення спінномозго-вої рідини без змін самого мозку і його про-лочек.

При лікуванні патології суглобів і хребта доводиться використовувати комплекс фармакотерапевтичних засобів з урахуванням характеру та перебігу хворо-ні, а також індивідуальних особливостей тваринно-го. На собак, залежно від породи, розмірів, віз-раста, статі, стану організму, лікарські ве-вин можуть діяти різному. Чим крупніше тварина, тим більше терапевтична доза, хоча, як і скрізь, бувають винятки в переносимості лікарські-дарських препаратів і сприятливому і неблагопрі-ятном їх дії. Молоді тварини більш чув-ствительность до лікарських засобів, а старі можуть бути менш стійкі до побічного ефекту пре-Параті внаслідок загального зниження стійкості організму до несприятливих впливів. Загальний стан тварини теж дуже важливо, собака изну-ренная хворобою менш стійка до несприятливо-му впливу лікарських препаратів, а лікув-ний ефект розвивається у неї в набагато більш ростячи-нутие терміни. Патологічний стан значно відбивається на дії.