����¯�¿�½������°������³����¯�¿�½����¯�¿�½������·������º������°...

Березина Олена Сергіївна. Популяційна структура, особливості поведінки та морфології свободноживущих собак і кішок і значення цих тварин у епізоотичних і епідемічних процесах при сказі, токсокароз і токсоплазмозі: автореферат дис …. доктора біологічних наук: 03.02.08/ Березина Олена Сергіївна; [Місце захисту: ГОУ ВПО «Омський державний педагогічний університет»]. – Омськ, 2012. – 39 с.

Собака домашня і кішка домашня поширені по всій земній кулі. Цих тварин містять 40-50% жителів України. Особливостям морфології, екології та етології домашніх м’ясоїдних присвячено значну кількість досліджень, особливо в останні роки, але інтерес до даної проблеми ніколи не знижувався [Поярков, 1986; Сотсков, 1991; Березина, 2000; Мичко та ін, 2003; Московкина, соцькі, 2004; Васильєв, 1986, 1989, 1990; Верещагін, 1999; Верещагін та ін, 1999; Верещагін та ін, 2006; ЗАЛОЗНИХ, Пономаренко, 2006; Сєдова, 2007; МАКЕН, 2004, 2007; Шамсувалеева, 2009]. До основних інфекційних та інвазійних зооантропонозов собак і кішок відносяться сказ, токсоплазмоз і токсокароз. Соціально-економічна значимість цих хвороб не слабшає і викликає необхідність їх детального вивчення в усьому світі [Glickman, Schantz, 1981; Barriga Omar O., 1988; Yamaguchi et al., 1996; Calvete et al., 1998] . < / em> На тлі цих обставин виявлення будь-яких нових знань щодо особливостей біології та екології домашніх м’ясоїдних постійно буде мати беззаперечну актуальність.

До теперішнього часу за кордоном детально вивчена Генографія кішок [Searle, 1949, 1959, 1964, 1966, 1968; Ruiz-Garcia 1988, 1990, 1991; Руїс-Гарсія, 2002], проте в доступних джерелах нами не виявлені дані по Генографія собак. У України Генографія кішок вивчали в Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Барнаулі, Владивостоці [Borodin, 1978; Манченко, 1981; Манченко, Балакірєв, 1981; Robinson, Manchenko, 1981; Гончаренко та ін, 1985; Голубєва, 2007; Бородін, 1979 , 1989, 2010]. Однак докладного порівняльного аналізу цих явищ у популяціях свободноскрещівающіхся тварин у більшості регіонів України до початку нашої роботи не проводилося.

Визначення ймовірного генотипу за фенотипическим ознаками дозволяє проводити вивчення популяцій вільно перехресних собак і кішок в умовах вулиць міст і селищ. Знання особливостей морфології дозволяє досить точно і достовірно ідентифікувати окремих особин при вуличних обліках бездомних і домашніх тварин напіввільного утримання. Така робота раніше виконувалася [Березина, 2004; 2007; Сєдова, 2007; Березина, Попова, 2008; Berezina, Popova, 2008], але її поглиблене продовження дозволить розширити межі пізнань в області популяційної генетики тварин, виявити особливості мікропопуляціонной структури видів. Вивчення поліморфізму собак і кішок цікаво як з позицій екології, так і епізоотології [Дудників, 2002].

У другій половині 20 століття було встановлено, що соціальна поведінка собак з’ясовно не тільки теорією домінування (з позицій ієрархії), але і теорією комунікації (з позицій сигналів примирення) [Лоренц, 1992; 1994; Зоріна та ін, 2002; Ругосо, 2008; Rugaas, 2006; МакКоннелл, 2010; Ітон, 2010]. Однак ця нова концепція була апробована тільки з метою коректування поведінки домашніх і власницьких тварин, у той час як поведінка та комунікаційні сигнали вільно живуть і вільно перехресних собак, а тим більше кішок, не вивчались.

До теперішнього часу потребують конкретизації причини агресивної поведінки різних екологічних груп бездомних собак по відношенню до людини. Вивчення поведінкових патернів бездомних домашніх тварин з позицій концепції «сигналів примирення» вкрай актуально, оскільки передбачає розробку алгоритмів поведінки людей, сприяють запобіганню спровокованої агресії і конфліктів як між людиною і собакою, так і в деяких ситуаціях між людиною і кішкою.

Епізоотичні і епідемічні процеси сказу в популяціях собак і кішок в Україні протягом останніх 50 років аналізувалися, як правило, попутно, на тлі захворюваності сказом диких тварин, в основному лисиць [Канторович, 1963, 1965; 1976; Ведерников та ін , 1974; Грибанова, 1975; Мальков, Грибанова, 1980; Адамович, 1984; Ведерников, 1987; Ботвінкін, 1992; Сидоров, 1995; 2002; Макаров, 2002, 2004, 2012; Сидоров та ін, 2004; Полещук, 2005; Сидорова, 2009; Полещук та ін, 2009]. Безперервне ведення еколого-епізоотологічного моніторингу за станом цього захворювання залишається однією з найважливіших завдань теорії і практики епідеміології та епізоотології рабічного інфекції. Багаторічний порівняльний аналіз агресивної поведінки основних синантропних і природних господарів і розповсюджувачів вірусу сказу в масштабах всієї Російської Федерації до початку наших досліджень не проводилося.

Вивчення токсокароза (Toxocaros), незважаючи на велику кількість публікацій у різних регіонах [Клочков, 1995; Калюжний, 2000; Зубарєва, 2001; Нікітіна, 2004; Будовський, 2005; Плієва, 2006а, б; Фадєєва, 2007; Пєшков, 2006, 2007; Дьомін, 2007; Федорова, 2007; Новікова, 2006а, б; Кашковская, 2009], не втрачає актуальності у зв’язку з високою екстенсивності інвазії у домашніх м’ясоїдних і зростанням серопозитивності у людей [Купріянова, 1989; Лисенка та ін, 1996; Старостіна, Запарій, 2001; Березина, 2006]. Токсоплазмоз людини вивчали багато авторів [Долгих, 2000; Васильєв, 2003; Муллоджанова, 2005; Косигін, 2005; Гончаров, 2006; Запарій, 2006; Калітін, 2007 і др.], однак досліджень з токсоплазмозу домашніх тварин значно менше [Маккал, 1972 ; Макшакова, 2002; Королева, 2003; Олейников, 2006; Воробйова, 2007; Сивкова, 2008]. Оцінка сучасного стану коеволюційний взаємин популяцій домашніх м’ясоїдних з популяціями рабічного збудника, токсокар і токсоплазм на території України і в окремих регіонах країни має велике соціально-економічне та наукове значення при вивченні сінекологіі цих організмів.

Виявити значення собак і кішок в зараженні сказом сільських і міських жителів на території України за останні півстоліття. Вивчити особливості локалізації ран і тривалість інкубаційного періоду у людей, загиблих від гідрофобія внаслідок контакту з домашніми та дикими м’ясоїдними.

6. Визначити чисельність і вивчити соціальну організацію собак і кішок в Омському Прііртишье; охарактеризувати сучасний стан поширення токсокарозу і токсоплазмозу в цьому регіоні у зв’язку з інвазування домашніх м’ясоїдних.

Визначено половозрастная структура популяцій та соціальна організація домашніх м’ясоїдних у великих і малих містах. Вперше вивчені етологічні особливості вільно живуть домашніх м’ясоїдних різних екологічних груп з позицій «сигналів примирення», дана порівняльна характеристика. Проведено аналіз причин агресивної поведінки собак і кішок по відношенню до людини в різних ситуаціях. Вперше вивчені порівняльні моделі поведінки 7 видів диких і домашніх м’ясоїдних, хворих на сказ, що проявилися в характері і локалізації наносяться ними ран і тривалості інкубаційного періоду хвороби у людей, загиблих на території України за останні півстоліття. Вперше за останні півстоліття на території України виявлено більш високий ризик зараження людей сказом у сільській місцевості, у порівнянні з міською.

Вперше в порівняльному аспекті з використанням значного числа параметрів описані морфологічні особливості, досліджена Генографія та виявлено межпопуляціонной відмінності вільно перехресних собак у урбаністичних ландшафтах. Вперше в сільських і міських регіонах Середнього Прііртишья вивчені морфологічні і геногеографіческіе особливості, виявлена ??абсолютна і відносна чисельність вільно перехресних кішок. Вперше встановлено, що популяції домашніх м’ясоїдних являють собою різноманітність фенотипів, що відбиває особливості екології тварин даної місцевості.

Проведені дослідження значно доповнюють уявлення про особливості екології, поведінки, морфології, генетики забарвлень і інвазіях собак і кішок, а також про значення домашніх м’ясоїдних у поширенні рабічного інфекції та особливості поведінки тварин, хворих на сказ, на території України. Новий підхід в оцінці поведінкових патернів домашніх м’ясоїдних дозволить запобігти спровоковану агресію і конфлікти в системі людина-собака, а також людина – кішка.

Характеристика екстер’єру та особливостей забарвлення дозволить здійснювати достовірний облік чисельності домашніх м’ясоїдних в урбаністичних ландшафтах, виявляти шляхи формування та оцінювати екологічний стан популяцій бездомних тварин. Аналіз вивчених геногеографіческіх особливостей домашніх м’ясоїдних дозволить розширити уявлення про шляхи поширення домашніх м’ясоїдних у зв’язку з історичним розселенням людини.

Сучасний аналіз захворювань на сказ диких і домашніх м’ясоїдних в Україні в півстолітній ретроспективі та значення собак і кішок у підтримці антропургіческіх вогнищ токсокароза і токсоплазмозу дозволить здійснювати довгострокове прогнозування епізоотичної ситуації за цими захворюваннями.

За результатами досліджень опубліковано 2 монографії, Інформаційний лист ОблСЕС (офіційне видання) «Система епізоотолого-епідемічного нагляду за токсокарозом у м. Омську» [Старостіна, Березина, 1999], Інформаційно-методичний лист «Токсокароз в Омській області. Сучасний стан проблеми (епізоотологія, епідеміологія, профілактика) »[Старостіна, Березина, 2012].

Матеріали досліджень використовуються в навчальному процесі в курсах «Екологія», «Екологія людини», «Зоологія хребетних», «Біорізноманіття тварин», «Безпека життєдіяльності», «Основи медичних знань», спецкурсі «Етологія і зоопсихологія» у ОмГПУ, ОмГУ, РГТЕУ.

Атласи «Комунікативні сигнали собак і кішок», «Фенотипи і генетика забарвлень безпородних собак», «Фенотипи і генетика забарвлень безпородних кішок» використовують при читанні спецкурсів з екології тварин і людини та спецкурсу «Етологія і зоопсихологія».

Собаки по відношенню до людей частіше доброзичливі, ніж агресивні, нейтральні і боягузливі, що сприяють їх адаптації та благополучного виживання в урбаністичному середовищі. Агресія собак і кішок виборча і залежить від статі і віку, як тварин, так і людей.

Домашні м’ясоїдні продовжують активно поширювати сказ на території всієї України, їх частка в структурі захворюваності тварин в останні 15 років збільшується. Епізоотичне неблагополуччя щодо сказу в популяціях собак і кішок з високим та середнім ступенем достовірності обумовлено перебігом епізоотичного процесу в популяціях диких собачих.

Ризик зараження людей сказом в Україні в сільській місцевості вище, ніж у міській. Локалізація ран, нанесених людям, видоспецифічність і має гендерні відмінності. Тривалість інкубаційного періоду залежить від виду тварини і локалізації контакту.

IV mezinarodni vedecko-prakticka conference. «Efektivni nastroje modernich ved». Praha, 2008; VI Mezin. Vedecko-prakt. konf. «Vda a technologie: krok do budoucnosti – 2010». Praha, 2010; V midzynarodowej nauk-prak. konf. «Trategiczne pytania swiatowej nauki». Przemyl, 2010.

Міжнародна конференція «Екологія та раціональне природокористування на рубежі століть. Підсумки і перспективи. Г. Томськ, 2000; Міжнародна Нарада (VII з’їзд теріологічне суспільства) «Теріофауна України та суміжних територій». М., 2003; I Міжнародна науково-практична конференція «Тварини в антропогенному ландшафті». М., 2003; Міжнародна конференція «урбоекосістеми: проблеми та перспективи розвитку». Г. Ішим, 2006; I Міжнародна науково-практична конференція «Наука і технології: крок у майбутнє». Г. Білгород, 20-31 березня 2006; Міжнародна науково-практична конференція «Наука і освіта: проблеми та перспективи». Г. Тара, 2006;

Міжнародна конференція «Моніторинг екосистем». Г. Омськ, 2006; Міжнародна конференція «Природничі науки і проблеми природничої освіти». Г. Омськ, 2008; Міжнародна науково-практична конференція «Еколого-економічна ефективність природокористування на сучасному етапі розвитку Західно-Сибірського регіону». Г. Омськ, 2010; Міжнародна Нарада (IX З’їзд теріологічне суспільства при РАН) «Теріофауна України та суміжних територій». М., 2011.

2-я науково-практична конференція з міжнародною участю «Проблеми інфекційної патології в регіонах Сибіру, ??Далекого Сходу, Крайньої Півночі». Г. Новосибірськ, 2002; Всеросійська конференція за участю зарубіжних вчених «Сибірська зоологічна конференція». Г. Новосибірськ, СО РАН, 2004; Науково-практична конференція за участю зарубіжних вчених «Екологія Омської області». Г. Омськ, 2005; Регіональна науково-практична конференція з міжнародною участю «Наука і освіта: проблеми та перспективи». Г. Тара, 2005.

Науково-практична конференція «Пріоритет екологічній освіті». Г. Омськ. 1996; Міжрегіональна науково-практична конференція «Природа і природокористування на рубежі ХХI століття». Г. Омськ, 1999; III Всеросійська конференція «Проблеми біологічної науки та освіти в педагогічних вузах». Г. Пенза, 2003; Друга науково-практична конференція ІПЕЕ РАН «Тварини в місті». Г. Киев. 2003; Науково-практична конференція «Наука і освіта: проблеми та перспективи». Г. Тара, 2004; Всеросійська конференція «Збереження різноманітності тварин і мисливське господарство України». Г. Київ, 2006; Науково-практична конференція «Наука і освіта: проблеми та перспективи підвищення якості освіти». Г. Омськ, 2007; Науково-практичні конференції «Природничі науки і проблеми природничої освіти». Г. Тара, 2007-2010.

Матеріали дисертації повідомлені на розширеному засіданні кафедри екології та природокористування в Омському державному педагогічному університеті за участю представників кафедр зоології та фізіології, економічної географії, а також Омського державного аграрного університету та Омського НДІ ПВІ в жовтні 2011р.

Дисертація викладена на 432 сторінках, включає 93 таблиці, 181 малюнок. Складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 6 розділів результатів власних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків і додатку. Бібліографічний список включає 752 джерела, в тому числі 235 іноземних.

  Школи Свого Тіла Питання А.в. Фалєєву