����¯�¿�½������°������³����¯�¿�½����¯�¿�½������·������º������°...

Піометра (піометри, піометри) у собак, кішок та інших тварин

За останні кілька років в Україні кількість дрібних домашніх тварин (непродуктивних) значно збільшилася. Причому, якщо зростання популяції собак в 1996-1997 роках дещо сповільнився, то про кішокцього сказати не можна. У США, наприклад, в домашніх умовах проживає близько 20 мільйонів кішок.

Недолік об’єктивної інформації з багатьох, навіть дуже поширених захворювань собак і кішок породжує серед ветлікарів домисли і хибні думки. У багатьох випадках знання патогенетичних механізмів, уважне вивчення анамнезу і клінічних ознак дозволяє встановити діагноз з високим ступенем достовірності без застосування будь-яких додаткових спеціальних досліджень.

Немає потреби підкреслювати необхідність проведення найпростіших лабораторних досліджень у практиці ветеринарного лікаря, але при інтерпретації результатів тільки правильне розуміння патогенезу різних захворювань може дати дійсно цінний відповідь.

Захворювання репродуктивних органів у тварин зустрічаються досить часто, і чималу частку серед них займає піометра. Труднощі своєчасної діагностики та тяжкість перебігу даної хвороби становлять серйозну проблему для практичних ветлікарів. Поліциклічності кішок збільшує у них ризик розвитку піометри у порівнянні з собаками, деякі автори підкреслюють у цьому аспекті також і рефлекторний механізм овуляції у кішок. У доступних джерелах інформації з даної патології трохи, ряд питань залишаються відкритими. Зокрема в таких важливих напрямках, як Патогномонічних клінічних ознак піометри у кішок, реальна цінність лабораторних досліджень та анамнестичних даних у діагностиці цього захворювання, а також можливість постановки діагнозу при субклінічному перебігу піометри. Не менше значення має й визначення показань до оперативного методу лікування у зв’язку з відомою мірою операційного ризику.

Огляд літератури. У кішок і собак піометра – накопичення гною в матці – розглядається багатьма авторами, як частина єдиного патологічного процесу, в основі якого лежать порушення гормональної функції яєчників: залізисто-кістозна гіперплазія ендометрію, хронічний ендометрит і піометра. Але деякі дослідники диференціюють хронічний ендометрит як гормонально обумовлене захворювання від так званої «типовою піометри», яка на їх думку, може виникати і при непорушеною функції яєчників.

Найчастіше захворювання зустрічається у самок середнього та старшого віку, які ніколи не мали потомства, хоча іноді страждають і молоді. У тварин піометра зазвичай зустрічається після трирічного віку. Описані випадки розвитку піометри навіть після оваріогістеректоміі – піометра кукси матки.

Піометра може виникати спонтанно або вдруге при систематичних бактеріальних процесах в матці (післяпологовий метрит та ін.) Також піометра може бути наслідком занесення інфекції при осіменіння або може бути результатом кістозної гіперплазії ендометрію. Причиною гіперплазії ендометрію за допомогою підвищеного рівня прогестерону може бути кіста жовтого тіла.

Ймовірність ятрогенной піометри може бути висока при тривалому застосуванні прогестагенів для затримки або придушення тічки, або після використання естрагенов для лікування вагінітів. Окремі дослідники вважають некоректне застосування гормональних препаратів для супресії статевої функції – основною причиною розвитку кістозної гіперплазії ендометрію. Хоча естрагени не можуть самі викликати кистозную гіперплазію ендометрію або піометри, введення їх в період між тічками (diestrus) значно підвищує ризик розвитку цих захворювань. Дія прогестагенів проявляється в стимуляції росту ендометрію і зниженні активності міометрія, що може призвести до патологічної проліферації слизового шару, посиленої секреції маткових залоз і закупорці їх вивідних проток з утворенням кіст. Секрет, акумулюються в порожнині матки може служити гарним живильним середовищем для розмноження мікрофлори. Крім того прогестерон може стримувати відповідь на бактеріальну інфекцію.

  Номери квартир по фен шуй

У країнах Європи для гормонального контролю Еструс у кішок і собак застосовується синтетичний препарат з групи прогестагенів – мегестрол (megestrol acetate), проте в США він заборонений до застосування кішкам через високу ймовірність побічних ефектів, в т.ч. – Cystic endometrial hyperplasia. Синтетичний андроген міболерон (mibolerone), застосовуваний для довготривалої супрессии Еструс у собак також заборонений для введення кішкам в розвинених країнах.

Найбільш часто з вмісту матки при піометрі виділяють штами E. coli, хоча також зустрічаються представники родів Staphylococcus, Streptococcus, Pseudomonas і Proteus. Джерелом мікробної контамінації матки як правило є бактеріальна флора піхви. Інфікування на думку більшості авторів відбувається під час тічки, коли цервікальний канал відкритий.

піометри класифікують за течією на гостру, підгостру і хронічну. Також розрізняють закриту і відкриту форми (станом шийки матки). На думку В.А.Карпова (1990) закрита форма переходить у відкриту з настанням регресії жовтого тіла. Строки розвитку піометри можуть варіювати від декількох днів до декількох місяців, але найчастіше перші ознаки проявляються через 2-6 тижнів після останньої тічки.

Залежно від стану цервікального каналу можна спостерігати або не спостерігати закінчення з піхви і припухання статевих губ (відкрита / закрита піометра). Також непостійним ознакою є підвищення температури тіла (близько 20% хворих кішок мають ознаки лихоманки).

Ефективність радіографічного дослідження при підозрі на піометри по-різному оцінюється окремими авторами, проте за наявності відповідних клінічних ознак і анамнестичних даних симетричні рівномірної щільності тіні збільшених рогів матки в дорсо-вентральної проекції можуть підтвердити діагноз «піометра».

Пальпація живота в залежності від вгодованості тварини та інших факторів може виявити збільшені в кілька разів роги матки колбасовідное форми або з ампулообразного розширеннями. Якщо вдається пальпувати ампулообразного сегментовану матку, то на думку рентгенографію можна не робити, тому що остання не завжди вносить ясність.

Суперечливі відомості представлені у вивчених джерелах по зміні гематологічних показниках при піометрі у кішок. Так, за даними В.А.Карпова (1990) для піометри характерний лейкоцитоз (20-50 тис. клітин в 1 мкл і вище), зсув лейкоцитарної формули вліво і збільшення вмісту сечовини в крові до 40-280 мг%. Американські дослідники стверджують, що в гострих випадках вміст лейкоцитів у крові може доходити до 30 тис. клітин в 1 мкл, проте в 50% випадків рівень лейкоцитів залишається в межах норми, більш того, при явищах сепсису можлива навіть лейкопенія. Зрушення ядра в лейкоформули на думку D. Lein (1989) може бути як у регенеративну, так і в дегенеративну сторону.

Гематологічні прояви анемії зазвичай встановлюють при піометрі в легкій або помірного ступеня (нормоцитарна, нормохромна анемії з показником гематокриту в межах 28-30%). Також можливе виявлення гіперпротеїнемії і гиперглобулинемии.

  Захворювання шлунково-кишкового тракту :: мегаезофагус у собак :::: 38

Результати дослідження сечі можуть виявити бактериурию і протеїнурію. При інтенсивному розвитку в матці кишкової палички екзотоксини, що надходять в кров, можуть викликати недостатність ниркових канальців, що проявляється у зниженні концентрує (реабсорбція) функції нирок – зниження питомої ваги сечі або нечутливості до антидіуретичного гормону.

При хронічній формі піометра може протікати субклинически. Ефективно виявити цей процес дозволяє ультрасонографія, однак із зрозумілих причин можливості застосування цього методу в Україні обмежені. За зарубіжними даними субклінічний перебіг може закінчитися «самоочищенням» матки або перейти в гостру форму.

піометри можна підозрювати при будь-якому захворюванні у кішок в діестральний період, особливо за наявності полидипсии, поліурії і блювоти. Діагностика складається з аналізу анамнестичних даних, клінічних ознак, а також – спеціальних досліджень (ультрасонографії і рентгенографії). Цитологічне дослідження мазка з піхви може надати допомогу у встановленні природи витікань. Загальне та біохімічне дослідження крові, сечі допомагає виключити інші причини полидипсии / поліурії і блювоти і оцінити роботу нирок, кислотно-основний стан і, можливо, септицемію. Бактеріологічне дослідження вагінальних витікань дозволяє ідентифікувати мікрофлору і встановити її чутливість до антимікробних препаратів.

Матеріали і методи. Нами було обстежено 37 кішок із захворюваннями статевих органів. Одинадцяти тваринам було встановлено остаточний діагноз «піометра». У цих кішок ретельно досліджували анамнез, звертаючи увагу на вік, кількість приплодів, терміни останньої тічки і / або в’язки. Клінічний огляд проводили за загальноприйнятою методикою.

Чотири з одинадцяти кішок були інтактними, решта перенесли від однієї до п’яти вагітностей. Терміни від останніх пологів до прояву клінічних ознак піометри варіювали від 2,5 міс. до 2 років і в середньому склали 7,7 міс. У зв’язку з цим представляється малоймовірним інфікування тварин при в’язці, також як і однозначне виділення інтактних кішок в групу ризику по даному захворюванню.

До захворювання сім кішок з 11 з ініціативи власників отримували з різною регулярністю препарат «Контрасекс» для придушення статевої активності та запобігання небажаних в’язок. У решти чотирьох тварин тривалість проміжку між останньою течкой і першими проявами захворювання склала від 16 до 28 днів (в середньому 21,5 днів).

Клінічні ознаки піометри у обстежених кішок проявлялися в різного ступеня. Так, підвищена температура тіла була зареєстрована лише у трьох тварин з одинадцяти (27,3%). Анорексію спостерігали у 8 випадках, полідипсія і поліурія – відповідно в 3 і 4-х випадках.

Таким чином, патогномонічним ознакою, підкреслених зарубіжними авторами викликає сумніви. Відсутність апетиту і пригнічення є проявами більшості відомих захворювань, а поліурія, полідипсія і блювота по частоті у кішок з встановленим діагнозом «піометра» не можуть бути основними для даного захворювання.

Закінчення із піхви були встановлені у трьох кішок (в однієї гнійно-геморагічного, у двох – слизисто-гнійного характеру, відповідно рясні і мізерні). Однак, беручи до уваги відому «охайність» кішок, можна припустити, що виділення з піхви могли бути не помічені у інших тварин з числа обстежених.

Збільшення розмірів живота мало місце в дев’яти випадках, причому візуально (без пальпації) встановити це можна було не у всіх кішок через довгу шерсть і значної вгодованості. Тому при визначенні даної ознаки приділяли увагу особистій оцінці власниками тваринного стану їх вихованця (загальною кондиції і розмірів живота).

  Доповідь: Укушенірани у кішок і собак - Банк рефератів, дипломи, курсові роботи, твори, доповіді

Пальпаторно визначається збільшення рогів матки було встановлено у всіх одинадцяти кішок, що, власне, і розглядалося, як основне (за наявності інших) показання до оперативного втручання. Однак, тільки за клінічними ознаками не можна було з упевненістю виключити хоча б в одному з усіх випадків можливу вагітність.

Ознаки інтоксикації, як прояв гострого перебігу захворювання спостерігали у п’яти кішок. Зі слів власників, у цих тварин протягом 1 3 днів була блювота; об’єктивно було встановлено сильне пригнічення, блідість і сухість видимих ??слизових оболонок, зниження еластичності шкіри, западіння очних яблук, знижена (ніже37 ° С) ректальна температура.

Гематологічні показники у кішок з діагнозом «піометра» розрізнялися; для порівняльної оцінки зміни гематологічного статусу тварин розділили на три групи: з гострим, підгострим і хронічним перебігом. На підставі отриманих результатів видно, що помітні зміни морфологічного складу крові виявляються лише при гострому перебігу піометри. Більш того, загальна кількість лейкоцитів знаходиться при цьому в верхніх межах норми, або незначно перевищуючи їх. Взагалі, наші дані суперечать інформації Карпова (1990) про значне лейкоцитозі при гострій формі піометри. Водночас токсична зернистість лейкоцитів у трьох випадках гострого перебігу підтверджує реакцію клітин крові на захворювання. Ймовірно, бактеріальні токсини, в надлишку абсорбуються з порожнини матки в судинне русло, пригнічують реактивність організму, в т.ч. і лейкоцитарний (нейтрофільний) відповідь.

Як відомо, в більшості випадків піометри у кішок і собак мікрофлора матки представлена ??бактеріями групи кишкової палички (головним чином – гемолітичними штамами Escherihia coli). У зв’язку з цим можна припустити наявність гемолітичної анемії у тварин з піометри. У нашому дослідженні характер анемії можна визначити скоріше як нормохромного, ніж гемолитическую.

Кількісні співвідношення білих клітин крові (лейкограма) у обстежених кішок відрізнялися, але деякі загальні риси можна було виділити. Незначний дегенеративне зрушення підтверджує припущення про придушення бактеріальними токсинами реакції крові на патологічний процес в матці. Однак, відхилення від норми в лейкограмме хворих піометри кішок в основному невеликі, тому діагностична цінність даного аспекту гематологічного аналізу сумнівна.

Оперативне втручання проводили в дев’яти випадках (власники однієї кішки прийняли рішення про еутаназії; в одному випадку власники кішки від операції відмовилися, і зважаючи на неефективність консервативного лікування кішка загинула через 7 днів з ознаками гострої інтоксикації).

У процесі лапаротомії в семи випадках в черевній порожнині було виявлено незначну кількість випоту (прозорої рідини червоно-солом’яного кольору); виражене ослаблення перистальтики візуально спостерігали в семи випадках. Анемію кишечника різною мірою відзначили у всіх дев’яти випадках ..

Дослідження матки (після екстирпації або патологоанатомічного розтину) показало, що в 5 випадках ексудат був гнійно-геморагічним, а в інших шести випадках – слизисто-гнійним. Кількість ексудату в матці варьировало від 140 до 350 мл і в середньому склало 260 мл.