����¯�¿�½������°������³����¯�¿�½����¯�¿�½������·������º������°...

У хлопця паралізувало обидві сторони морди, правда через яке той час одну сторону отпустіло.Подтекает слюна.І з недавнього часу почав тягнути задню лапу. (Можливо був другий напад) Вони й звернули то увагу на лапу, а не на морду. . Пішли до ВЕТУ – той і поставив діагноз– параліч.

Паралічі можуть бути центрального та периферичного походження. Причини центральних паралічів часто пов’язані з інфекційною патологією (чума, сказ та ін), травмою головного і спинного мозку, отруєннями мінеральними і рослинними отрутами. З ендогенних причин, що викликають центральні паралічі – це крововиливи, пухлини, запалення оболонок або самого речовини головного і спинного мозку. Вони називаються «твердими паралічами», так як проявляються у вигляді моно – пара – і тетраплегією, характеризуються напругою паралізованих м’язів внаслідок випадання гальмівної функції центральної нервової системи.

Лікування паралічів нервів у собак існуючими методами і засобами не завжди дає бажані результати, особливо центральних паралічів. Причиною низької ефективності є запізніле початок лікування, важкодоступність рекомендованих засобів (список А) для власників і невміле їх застосування, так як уражається безліч м’язів.

  Спадкова нефропатія у собак

Поряд із застосуванням рекомендованих засобів при лікуванні центральних і периферичних паралічів ми часто застосовували новокаїнові блокади нервів відповідних регіонів (М.Ш. Шакуров, 1989). За останні 12 років нами піддано лікуванню 32 собаки. З них 8 вівчарок, 9 спанієлів, 4 лайки, 3 добермана і 8 безпородних собак, що належать громадянам міст Казані, Набережних Човнів, Єлабуга, Йошкар-Оли, Зеленодольська і Вятський полян (Кіровська область). Із зазначеної кількості тварин центральні паралічі діагностували у 27 собак, у тому числі тетраплегия – у 5, параплегія (задніх кінцівок) – у 22, а у 5 собак – моноплегію (периферичний параліч).

При тетраплегии у 2-х собак внаслідок випадання функції всіх чотирьох кінцівок і постійного лежання розвинулася гипостатическая пневмонія. При лікуванні пневмонії цим собакам була виконана 3-х кратно новокаїнова блокада грудних внутренностних нервів (НБГВН). Крім блокади, застосовувалися й інші засоби і методи лікування. Поряд із зникненням клінічних ознак пневмонії, у них настало поліпшення функції кінцівок. Вони почали обережно вставати і намагалися ходити. У подальшому обом собакам були призначені прозерин, вітаміни В 12 і В 1, масаж, прогрівання і дозоване ходіння. Ще раз виконана зазначена вище блокада. Через 12-14 днів обидві собаки почали впевнено ходити і ознаки паралічі зникли у однієї через 14, в іншої – 16 днів після початку лікування.

  Захворювання підшлункової залози у собак, панкреатит

У решти 3-х собак тетраплегия протікала без ускладнень. Їм у поєднанні з описаними вище препаратами застосовувалася НБГВН по 3 рази через кожні 3 дні. Через 7-8 днів у 2-х собак почала відновлюватися опорна функція задніх кінцівок, а передні залишалися нерухомими. Тому цим тваринам додатково була застосована новокаїнова блокада зірчастих вузлів. Одужання цих собак настало через 14 і 16 днів. В однієї собаки після триразового застосування НБГВН та інших заходів лікування наступило повне клінічне одужання з відновленням функцій всіх 4-х кінцівок.

При параплегії задніх кінцівок ми застосовували рекомендовані лікарські засоби (прозерин, вітаміни В1 і 12) та методи (прогрівання, масаж) в поєднанні з надплевральной новокаїнової блокадою (ННБ) по В.В. Мосіна. З 22 лікувалися нами тварин з даною патологією у 19 собак через 5-7 днів функція кінцівок почала відновлюватися і на 13-15 у них настало клінічне одужання з відновленням опорної і рухової функцій всіх кінцівок.

  Захворювання різних органів і систем. Кульгавість

Лікування моноплегии (параліч однієї кінцівки) виробляли за тим же принципом. Застосування новокаїнової блокади поєднували з медикаментозної та фізіотерапією. У 5 собак з паралічем однієї грудної кінцівки використовували блокаду зірчастого вузла відповідної сторони. У 4-х з них при цьому отриманий позитивний результат. Після 2-х – 3-х кратного застосування зазначеного вище лікування вони одужали повністю потому 11-14 днів. В однієї собаки з травмою плечового пояса лікування виявилося не ефективним. За бажанням власників її піддали еутаназії.

Таким чином, викладене свідчить про значне підвищення ефективності лікування паралічів центрального та периферичного походження при одночасному застосуванні медикаментозного, фізичного і патогенетичного методів терапії.